Церковь в стиле украинского барокко

Построена в 1699 г., перенесена в Большие Липяги в 1862 г. Одна из достопримечательностей народной монументальной деревянной архитектуры восточной Слобожанщины. Это просторная и величавая типичная церковь соборного типа, построенная в бывшем сотенном городке Валуйках Острогожского слободско-украинского полка.

В плане – крестцовая; с неустановленным четырёхгранником центра, южный и северный рукава короткие, западный и восточный – длиннее. Пятиглавый. Контуры центральной участка определяются углами, где сталкиваются южные и северные грани срубов стен алтаря и бабинца с восточными и западными гранями южного и северного рукавов. Южный и северный рукава и алтарь в плане – шестигранники. Сруб бабинца в нижней части (по нижний ряд окон) – четырехгранник, а выше, как и последние рукава, – шестигранник.

Срубы стен южного и северного рукавов – стройные, высота их равна примерно двойной длине плана бабинца. Грани обнаруживают наклон внутрь. Очень крутым и совсем низким заломом сруб стен бабинца переходит в мировой восьмерик. Второй, тоже крутой, залом переводит объем восьмерика в низкий, но широкий глухой фонарь. Завершает снаружи рукав тяжелая шлемовидная главка. Длина восьмерика бабинца и алтаря не больше половины длины плана участка, и высота восьмерика не больше половины его длины. Фонарь вдвое меньше восьмерика длиной и высотой.

Таким образом, если сруб стен бабинца (и алтаря) высокий, стройный, активно разворачивает вверх свой объем, то целый верх и все его компоненты выдержаны в приземистых пропорциях. Высота целого верха с главой едва равна 1/2 высоты сруба стен. Структура верхов южного и северного рукавов такая же, как и верхов бабинца (или алтаря), одинакова и высота их; но поскольку ширина плана рукава значительно меньше длины плана бабинца, то и ширина восьмерика и фонаря значительно меньше длины восьмерика и фонаря бабинца.

Сруб стен центрального участка отделяется от срубов рукавов только на грани перехода срубов стен рукавов в первый залом. Он выше срубов рукавов. Невысоким крутым заломом объем участка переходит в низкий глухой восьмерик. Длина восьмерика равна приблизительно 1/2 длины поземного плана. Второй, тоже крутой, залом переходит в приземистый световой фонарь, покрытый снаружи тяжелой шлемовидным главой. Таким образом, верх центральной участки структурой подобен верху бабинца, но выше и стройнее него. Монолитности и строгому лаконизму ритма форм корпуса срубов стен мастер противопоставил расчлененность и многоголосый хор форм верхов. Этим он усилил элементы живописности в строении.

Значительно оживляют аскетичную гладь высоких срубов стен окна. Их много, и они разной формы и размеров. Главенствующую грань срубов стен южного и северного рукавов мастер украсил крещатым окном (состоит из 5 квадратов, в каждый квадрат вписан круг), а на середине высоты сруба – тройным окном (среднее полотнище его выше боковые). Главенствующую грань бабинца украшают также два окна: вверху – большое квадратное (с крестом, вписанным в квадрат), внизу – круглое. В последних гранях прорезаны высокие узкие окна (5×2 и 6×2 м). При чем в южном и северном рукавах окна размещен в одних горизонтах, а в притворе – в других. В восьмерик и фонарях окна только маленькие, круглые. Итак, низ строения был освещен ярко, а верхи, наоборот, утопали в полутьме. Это значительно увеличивало иллюзийную высоту интерьера.

Збудована в 1699 р., перенесена в Большиє Ліпягі в 1862 р. Одна з визначних пам’яток на-родної монументальної дерев’яної архітектури східної Слобожанщини. Це – простора і величава типова церква соборного типу, збудована в ко-лишньому сотенному містечку Валуйках Остро-гожського слобідсько-українського полку.

В плані – крижова; з невиділеним чотиригранником центру, південний і північний рукави – коротші, західний і східний – довші. П’ятиверха. Контури центральної дільниці визначаються вуглами, де стикаються південні й північні грані зрубів стін вівтаря і бабинця з східними і західними гранями південного й північного рукавів. Південний і північний рукави та вівтар в плані – шестигранники. Зруб бабинця в нижній частині (по нижній ряд вікон) – чотиригранник, а вище, як і останні рукави, – шестигранник.

Зруби стін південного й північного рукавів – стрункі, висота їх дорівнює (приблизно) подвійній довжині плану бабинця. Грані виявляють нахил всередину. Дуже крутим і зовсім низьким заломом зруб стін бабинця переходить у світовий восьмерик. Другий, теж крутий, залом переводить об’єм восьмерика в низький, але широкий глухий ліхтар. Завершує зовні рукав важка шоломоподібна главка. Довжина восьмерика бабинця і вівтаря не більша половини довжини плану дільниці, і висота восьмерика не більша половини його довжини. Ліхтар вдвоє менший восьмерика довжиною і висотою.

Таким чином, якщо зруб стін бабинця (і вівтаря) високий, стрункий, загонисто розгортає вгору свій об’єм, то цілий верх і усі його компоненти витримані в присадкуватих пропорціях. Висота цілого верха з главою ледве дорівнює 1/2 висоти зрубу стін. Структура верхів південного і північного рукавів така ж, як і верхів бабинця (чи вівтаря), однакова і висота їх; але оскільки ширина плану ру-кава значно менша довжини плану бабинця, то і ширина восьмерика і ліхтаря значно менша довжини восьмерика й ліхтаря бабинця.

Зруб стін центральної дільниці відокремлюється від зрубів рукавів лише на межі переходу зрубів стін рукавів у перший залом. Він вищий зрубів рукавів. Невисоким крутим заломом об’єм дільниці переходить у ни зький глухий восьмерик. Довжина восьме рика дорівнює наблизно 1/2 довжини поземного пла-ну. Другий, теж крутий, залом переходить у приземистий світловий ліхтар, покритий зовні важкою шоломоподібною главою. Таким чином, верх центральної дільниці структурою подібний до верху бабинця, але вищий і стрункіший за нього.

Монолітності і суворому лаконізмові ритму форм корпуса зрубів стін майстер протиставив розчленованість і багатоголосий хор форм верхів. Цим він посилив елементи живописності в будові.

Значно пожвавлюють аскетичну гладь високих зрубів стін вікна. Їх багато, і вони різної форми і розмірів. Чільну грань зрубів стін південного і північного рукавів майстер оздобив хрещатим вікном (складається з 5 квадратів, у кожний квадрат вписано коло), а на середині висоти зрубу – потрійним вікном (середнє полотнище його вище за бокові). Чільну грань бабинця прикрашають також двоє вікон: вгорі – велике квадратове (з хрестом, вписаним в квадрат), внизу – кругле. В останніх гранях прорізані високі вузькі вікна (5×2 і 6×2). При чому у південному і північному рукавах вікна розміщено в одних горизонтах, а в бабинці – в інших. У восьмериках і ліхтарях вікна лише маленькі, круглі. Отже, низ будови був освітлений яскраво, а верхи, навпаки, потопали в напівпітьмі. Це значно збільшувало ілюзійну висоту інтер’єра.

Церква в Валуйках закінчує пам’ятки, датовані ХVII століттям.